Гробо́чок, -чка, м. Ум. отъ гріб.
Де́який, -а, -е. Кой-какой, нѣкоторый. Инший легко робить та хороше ходить; а деякий робить, то й піт крівавий його 'бливає, нічого не має. Забравши деяких троянців, осмалених як гиря ланців, п'ятами з Трої накивав. Сонечко позлизує сніг де з яких горбиків на піску.
Зступатися, -паюся, -єшся, сов. в. вступитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Сходиться, сойтися вмѣстѣ, сближаться, сблизиться. Передні... зступаються ближче один до одного.
2) Осѣдать, осѣсть, сойтись, сдвинуться. Зступилась хата. Ввійшов Іван до Остапа в гріб і слідком за ним земля зступилась.
3) Сжиматься, сжаться. Як зступляться черевики, то ще й кісні будуть.
Ладканка, -ки, ж. Свадебная пѣсня.
Поди́мок, -мку, м. Подниманіе? Вѣяніе? Золотий золотничок, чого ти забився, із міста звалився? чи ти з подимків, чи ти з подівків?
Попіклуватися, -луюся, -єшся, гл. Позаботиться (о многомъ).
Розродитися, -джу́ся, -дишся, гл. Разрѣшиться отъ бремени. На ту гору усе лізуть ті жінки, шо на цім світі не розродились.
Рушник, -ка, м. Полотенце. Различныя названія, смотря но употребленію: рушник-утирач — для лица и рукъ, — стирок — для вытиранія посуды, кілковий — богато вышитый — для украшеніи образовъ, картинъ, божник — для иконъ, плечеви́й — богато вышитый для сватовъ, подарковий — дешевый для свадебныхъ подарковъ и пр. Вода в відеречку, — братіку, вмийся; рушник на кілочку, — братіку, втрися. На образах рушники, шиті орлами та хмелем. рушники подавати. Перевязать особо для этого приготовленными полотенцами, во время обряда сватовства, сватовъ въ знакъ согласія на выходъ замужъ: дать согласіе на виходъ замужъ. на рушнику стоя́ти. Вѣнчаться. Та ми з тобою на рушничку стояли, та ми з тобою й присягу мали. 2) Бѣлый поясъ, вытканный изъ нитокъ, съ красными и синими полосками на концахъ. Ум. рушничо́к.
Ряндярь, -ря, м. Ветошникъ.
Укладувати, -дую, -єш, гл. = укладати.
