Безславний, -а, -е. Безславный, обезславленный. Безславному тяжко сей світ покидать.
Докі́р, -ко́ру, м. Укоръ, укоризна. Докір тому, хто при лихові вдається до шинку. Докором серця не вражає. В словах її почувся докір.
Занездорові́ти, -ві́ю, -єш, гл. занедужати.
Кадивай нар. = куди. Сяноцк. у. въ Галиціи.
Маха́н, -ну, м. Баранье мясо, мясо вообще. «Добийте вола того, котрий мучиться, поділіться та зваримо кулішу». Вони так і зробили: добили вола, поділили його, наварили кулішу з маханом і давай їсти. Уже і п'є, і їсть чабан, чого не пив, не їв ізроду: сік з винограду ма за воду, щербу, оладдя і махан.
Пересклити, -склю́, -лиш, гл. Вставить новыя стекла.
Поточитися, -чу́ся, -чишся, гл.
1) Покачнуться, зашататься (о человѣкѣ). Куди не піпхнуть, туди й поточишся. Турн перший зацідив Енея, що з пліч упала і керея, Еней був поточивсь назад.
2) Броситься, побѣжать, поплыть. Поточились із хати не озираючись. Півень кинувся йому в лице; поросята та индики поточились під ноги. Щука плеснула хвостом да й поточилась на дно, а далі виплила.
Почманіти, -ніємо, -єте, гл. Одурѣть (о многихъ).
Хрумати, -маю, -єш, гл. Ѣсть что нибудь хрустящее. Овечка п'є там, або хрума. У стані хрумають коні смашне степове сіно.
Числити, -лю, -лиш, гл.
1) Считать. Адже ж за воїнів нас числить.
2) Разсчитывать. Все ділає, не числячи на жодну подяку.
