Виснувати, -ную, -єш, гл.
1) Израсходовать на основу (нитки).
2) Сосновать.
Доспі́лий, -а, -е. Спѣлый, созрѣвшій. Доспіле яблуко.
Достава́тися, -стаю́ся, -є́шся, сов. в. доста́тися, -та́нуся, -нешся, гл. = діставатися. 1) Пішла душа по руках, та й чортові досталась. Не попущу тебе, мила, иншому достаться. 2) Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться. Як достанусь у столицю, то я вас нагороджу.
Лу́скати, -каю, -єш, сов. в. луснути, -ну, -неш, гл. 1) Трещать, треснуть. Шевська смола на дратві буде лускати. 2) Только не сов. в. = лузати. Кабачки лускати. Узяв на шаг насіння і лускаючії пішов за своїм ділом. 3) Хлопать, хлопнуть. Прилетіла гуска, крилечками луска. Дверима луснути. 4) Лопаться, лопнуть, трескаться, треснуть. Очкур луснув. Морда як не лусне. Жартуй, глечику, поки не луснув. а бодай ти луснув! Чтобъ ты околѣлъ! 5) Ударять, ударить, хватить.
Особливий, -а, -е. = особий.
Поперідь нар. Впереди.
Сікач, -ча, м. Сѣчка (для рубки капусты). ,
Степно нар. Достаточно степи, много степи. У нас було степно.
Стільки, стілько, нар. Столько. Стільки правди, як у решеті води. Иногда вм. скільки: Плач стільки тобі хочеться. Ум. сті́лечки, сті́лечко. Щоб я до схід сонця світу не побачив, коли я хоть на стілечко брешу.
Уїдище, -ща, с. Пожираніе? кормежка? На море зве гультяїв сатана, мов вороння на в'їдище — війна.
