Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

увчар

Увчар, -ра, м. = вівчарь. Вх. Лем. 476.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВЧАР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВЧАР"
Безсмертність, -ности, ж. Безсмертіе. До ясних безсмертности осель. К. Дз. 52.
Ґо́тка, -ки, ж. Самка глухаря, глухого тетерева. Вх. Пч. II. 15. Шух. І. 23. Cм. Готур, ґотур.
Досто́тно нар. Точно, точь въ точь. Черк. у.
Завини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Задолжать. А цибулька ся не вродила, а я довжок завинила. Чуб. V. 1095. Завинив я йому тридцять карбованців. Камен. у. 2) Провиниться. А що ж бо я кому завинила, за що ж мене ала доля побила? Гол. І. 358.
Збі́днюватися I, -нююся, -єшся, сов. в. збі́днитися, -нюся, -нишся, гл. Притвориться бѣднымъ. Черк. у. Увійшла баба в хату, збіднилась, хлипа. Стор. І. 4.
Покірливо нар. Покорно, смиренно, со смиреніемъ. Сповідаюсь вам щиро та покірливо. К. ЦН. 220.
Пропороти, -рю, -реш, гл. Пропороть.
Ржання, -ня́, с. Ржаніе. Навчив його, мов сарану, скакати і голосним, лякати серце ржанням. К. Іов. 69.
Розсмикувати, -кую, -єш, сов. в. розсмикати, -каю, -єш, гл. Раздергивать, раздергать.
Судний 1, -а, -е. Годный. Та куди се полотно судне: от потягнеш, а воно й пустило. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УВЧАР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.