Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

увіччу

Увіччу нар. Предъ глазами. Ввіччу вона та й вона. Мир. ХРВ. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІЧЧУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІЧЧУ"
Біличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ білиця. 2) Имя бѣлой собаки. Вх. Зн. 68.
Буяр, -ра, м. Большая лодка.
Гандзя, -зі, ж. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Здекуці́йник, -ка, м. Экзекуторъ, исполнитель судебнаго приговора. Галиц. Желех.
Зіхну́ти Cм. зіхати.
Межни́к, -ка, м. 1) Полоса незасѣянной земли между двумя нивами. Харьк. у. 2) Промежность, perinaeum. Пятигор. окр.
Нашрітка, -ки, ж. Снарядъ для дѣланія дроби.
Рип! IIмеж. Скрипъ! Коли ж тут у сінях двері — рип! Г. Барв. 198. Чую — рип! МВ. І. 111. Рип у хату. Левиц. І. 104.
Смілко нар. = сміло. Так не смілко береться. Черк. у.
Шовкунець, -нця, м. Сапожный инстручентъ = токмачка. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УВІЧЧУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.