Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

увірнути

Увірнути, -ну́, -не́ш, гл. Потонуть. Сікуть, рубають самбір деревце, сікуть, рубають, на Дунай пускають: чи впірне, увірне самбір деревце? Чи пійме, чи возьме староста сваненьку? Гол. IV. 233.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІРНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІРНУТИ"
Безумниця, -ці, ж. Женщина неразумная, глупая, безумная. Въ пѣсняхъ какъ эпитетъ слову улиця. (Мѣсто увеселеній молодежи). Ой ти, улице, ти, безумнице, що по тобі ходити? Грин. ІІІ. 175.
Віяльниця, -ці, ж. Вѣялка. Вже розжився трохи: купив собі віяльницю. Александров. у. (Залюбовск.). Cм. війка.
Ґрявча́ти и ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Вх. Уг. 235. Качка грявчит. Вх. Уг. 235.
Зане́хтувати, -тую, -єш, гл. = занехаяти.
Лацно нар. = латво. Лацно на сім світі що хотіти, те чинити. Ном. № 1334.
Ограда, -ди, ж. = огорожа. Єсть золотий сад і золотою оградою огорожений. Рудч. Ск. II. 94.
Огудити, -джу, -диш, гл. Охулить, осудить. Не хотять на його й глянуть, а глянуть — огудять. Шевч.
Полюддя, -дя, с. Полюдье, обѣздъ для собиранія дани съ народа и самая дань эта. Варяг, що на полюддя з города вийшов. К. (О. 1861. II. 228).
Радісно нар. Радостно. І весело й любо і радісно. Левиц. І. 25.
Скотина, -ни, ж. = скот. Ой вечером та долиною ішов пастух з скотиною. Н. п. Ум. скотинка, скоти́ночка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УВІРНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.