Безлітний, -а, -е, безлітній, -я, -є. 1) Вѣчный. 2) Неизвѣстной давности, очень старый. Безлітний дід.
Вертипорох, -ха, м. Вѣтренникъ, вертопрахъ.
Гір'Я, -р'я, с. соб. Горы. Хоц ти зійдеш і гір'я і поділля, то таки не знайдеш над мов подвір'я.
Гордівни́к, -ка́, м. Гордый человѣкъ, гордецъ. Сумує собі гордівник мовчки.
Зара́нок, -нку, м. = і. Зарання. На розсвіті, на заранці іще спали бусурманці.
Оглашати, -ша́ю, -єш, сов. в. огласи́ти, -шу, -сиш, гл. = оголошувати, оголосити.
1) Кожне стало оглашати звичний подарунок.
2) Огласив я друком не одно вже своє й чуже компонування. К. (Хата, 1).
3) Огласили запорожці Брюховецького гетьманом.
Рядно 1, -на, с.
1) Толстая пеньковая ткань, родъ плотной и толстой дерюги; родъ простыни или одѣла изъ такой ткани. Нас. 168. Тягни рядно на двох одно. Виткала пятеро ряден. накрити мо́крим рядном. Наброситься — и слова не дать сказать. Ум. ряденце.
Скозачитися, -чуся, -чишся, гл. Оказачиться.
Скручування, -ня, с.
1) Скручиваніе.
2) Сворачиваніе, поворачиваніе.
Шануватися, -нуюся, -єшся, гл. Вести себя хорошо, уважать себя. Хто шанується, і люде того шанувать будуть. Чому не Маруся, аби шанувалась.
