Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убірання

Убірання, -ня, с. 1) Одѣваніе. 2) = убрання. Ой піду охотою в службу: дадуть мені тісне убірання. Чуб. V. 154. Ум. убіраннячко. Та жаль мені дівуваннячка, дівочого убіраннячка. Грин. ІІІ. 478.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІРАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІРАННЯ"
Виринати, -на́ю, -єш, сов. в. вирнути, -ну, -неш, гл. Вынырять, вынырнуть, всплывать, всплыть на поверхность. Як божа воля, то вириєш і з моря. Ном. № 18. Пурнув, виринає і утоплену Ганнусю на берег виносить. Шевч. 23. 2) Вытекать, вытечь (объ источникѣ). Ой у городі криниченька одна, да виринає холодная вода. Мет. 147.
Говільниця, -ці, ж. Говѣльщица. Аф. 362.
Недорікий, -а, -е. Косноязычный. Вони собі невеликії, шепелявії, недорікії. Рк. Макс.
Піддулька, -ки, ж. Одинъ изъ садовыхъ сортовъ груши. ЗЮЗО. І. 133.
Поділля II, -ля, с. Низменная мѣстность.
Позаїдати, -да́ю, -єш, гл. 1) Заѣсть (во множествѣ). 2) Поѣсть (во множествѣ). Москалики-соколики, позаїдали ви наші волики. Ном. № 801. 3) Заѣсть, погубить (многихъ).
Полоненик, -ка, м. Плѣнникъ.
Пообтирати, -ра́ю, -єш, гл. Обтереть (во множествѣ). Пообтирай чоботи. Черниг. у.
Сокове, -вого, с. Кислый куриный соусъ. Полт. г.
Телятина, -ни, ж. 1) Телятина. 2) Телячья шкура. Пом'яни, Господи, тії книги, шо в церквах лежать.... іще й тую, що телятиною обшита. Драг. 38. Ум. телятинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБІРАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.