Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убигати

Убигати, -га́ю, -єш, сов. в. убга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Убирать, убрать, всовывать, всунуть, впихивать, впихнуть, сжимать, сжать. Зевес, свою уздрівши неню, убгав ввесь оселедець в жменю. Котл. Ен. V. 36. У його худоби — у карбованців сот дев'ять не вбгать. Канев. у. 2) Съѣдать, съѣсть. Він готовий і все в рота вбгати. Гляньте, як убигає. Пирят. у. Усе вбгав, що в мисці було.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБИГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБИГАТИ"
Довге́нний, -а, -е. Очень длинный. Довгенні вуси. К. С 1883. XI. 500.
Замуро́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. замурува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Заложиться камнемъ, кирпичемъ. Пійду в черниці, замуруюсь по шию. Г. Барв. 248.
Заржа́віти, -вію, -єш, гл. Заржавѣть. Та вже шаблі заржавіли. Н. п. Була колись правда, та заржавіла. Ном. № 6835.
Зла́пати, -паю, -єш, гл. 1) Поймать, схватить. Котл. Ен. І. 17. Собака мене злапав за запащину, добре пошматував. Г. Барв. 236. Ой злапали Морозенка, назад руки зв'язали. Гол. Тікай, тікай, козаченьку, хотять тя злапати. Чуб. V. 127. 2) — ляпаса. Получить пощечину. Ном. № 3976.
Понапинатися, -на́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и напнутися, но о многихъ. Понапиналися хустками і не знать, чи дівчата, чи баби. Васильк. у.
Презмагати, -га́ю, -єш, гл. Одолѣвать, побѣждать. За кису світ увесь не мирить; що й у панів, да й то вона все презмагає. Г. Барв. 448.
Пролізти Cм. пролазити.
Спинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. спинитися, -ню́ся, -нишся, гл. Останавливаться, остановиться, удерживаться, удержаться. Пішла б на край світа, не спинилась би. Левиц. І. 54. Час не спиняється. МВ. І. 150.
Упаковувати, -вую, -єш, сов. в. упакувати, -кую, -єш, гл. Упаковывать, упаковать. Впаковую свої книжки й папери. К. Дз. 132.
Халувати, -лую, -єш, гл. Сомнительное слово, поставленное повидимому вмѣсто марнувати въ слѣдующ. стихахъ пѣсни: Ой б'єш мене, не жайлуєш, літа мої ти халуєш. Чуб. V. 610.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБИГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.