Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убигати

Убигати, -га́ю, -єш, сов. в. убга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Убирать, убрать, всовывать, всунуть, впихивать, впихнуть, сжимать, сжать. Зевес, свою уздрівши неню, убгав ввесь оселедець в жменю. Котл. Ен. V. 36. У його худоби — у карбованців сот дев'ять не вбгать. Канев. у. 2) Съѣдать, съѣсть. Він готовий і все в рота вбгати. Гляньте, як убигає. Пирят. у. Усе вбгав, що в мисці було.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБИГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБИГАТИ"
Косовище, -ща, с. = кісся. Похилились на кий або на косовище. К. ЧР. 260.
Кріпкенько нар. = кріпенько.
Наубочі, наубочу, нар. Въ сторонѣ.
Обжиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. обже́ртися, -ру́ся, -решся, гл. Обжираться, обожраться. Обжерся та й болить живіт. Н. Вол. у.  
Переховуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. перехова́тися, -ва́юся, -єшся, гл. 1) Прятаться, спрятаться, укрыться на извѣстное время. Скільки раз вона переховувалась по чужих хатах, по клунях, поки в йому було не простигне той пекельний вогонь. Левиц. Пов. 106. 2) Сохраняться, сохраниться. Я таки й чував про старого Филона, що в його старосвіщина переховується. Г. Барв. 181.
Плужок, -жка, ж. Ум. отъ плуг.
П'ятінка, -ки, ж. Ум. отъ п'ятниця.
Розславляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розславити, -влю, -виш, гл. Разглашать, разгласить. Хтось цікавий підхопив та розславив по селу — от і поговір став недобрий. МВ. ІІ. 181.
Угластий, -а, -е. = вугластий.
Угроватий, -а, -е. = вугроватий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБИГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.