Блювака, -ки, об. Страдающій рвотой.
Горла́тий, -а, -е. 1) Крикливый, горластый. Цитьте, цитьте, горлатії ворони. Мовчи бо, жутко, не будь така горлата. 2) О ружьѣ, горшкѣ и пр.: имѣющій широкое отверстіе, широкогорлый. Покрепились, підвеселились ми з дідом із того високого горлатого джбану. 3) О мережк'ѣ: съ большими отверстіями. 4) Горла́та я́ма = Горлаха. Складав зерно.... в горлаті ями.
Жлукта́ти, -кчу́ -чеш, гл. Нить съ жадностью.
Заторо́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Затараторить, заговорить скороговоркой. Люде заторочили: «Чого се, чого?» 2) — світ. = зав'язати світ.
Покаменувати, -ную, -єш, гл. Побить камнями. Народ покаменує нас.
Постій, -тою, м. Постой. Прийшли у ту слободу, де вона жила, салдати на постій. Біднили нас постоями (ляхи).
Противитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Противиться, сопротивляться. Дурневі і Бог не противиться. 2) Возражать. Лає мене, я й не противлюся, бо винен. Хоч на мене люде брешуть, — я ся не противлю.
Силуваний, -а, -е. Принужденный. Силуваним волом не наробишся. Вона мене не жалувала, силувану заміж оддала.
Узадовзі нар. см. невзадовзі.
Чимбір, -бору, м. = крайка. Ум. чимборик.
