Бутіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Ревѣть глухо, похоже на звукъ бу, мычать. Бугай бутить. Худоба бутить, бо нероблена.
2) Гудѣть, глухо кричать. Бач, як бутять (співали парубки), аж сюди чутно.
Вид, -ду, м.
1) Лицо. Поганому виду нема стиду. Глянь на вид та й кажи, що Свирид. Увесь вид кропивою пожалив.
2) Зрѣніе. Видом видати, слихом слихати. Ум. видок, видочок.
Видушити Cм. видушувати.
Зе́рно, -на, с. Зерно. Трахвилося, як сліпій курці бобове зерно — і тим ся удавила. Ум. зеренце, зернечко. Як ми любилися, як в горосі зеренце. Що мені по пшениці — в ній зеренця нема. Тобі яблучко, мені зернечко.
Матаржи́н, -ну, м. Родъ хлѣба изъ кукурузной муки съ зеленью.
Напащикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Рѣзко накричать.
Настерігати, -га́ю, -єш, сов. в. настерегти, -режу, -же́ш, гл. Подстерегать, подстеречь, подкарауливать, подкараулить.
Порушати, -ша́ю, -єш, сов. в. порушити, -шу, -шиш, гл.
1) Двигать, двинуть.
2) Трогать, тронуть. Віл не порушав з ясел жадного стебла. Также и въ нравствен. смыслѣ: Може й Русалку, думаю собі, весна порушить, і піде вона, щоб навтішатися з гаїв, левад та лук.
3) Побуждать, побудить. Як тебе сумління порушило отак зробити?
Хабарник, -ка, м. Взяточникъ. Такого хабарника, як наш писарь, більше нігде не знайдеш.
Чортовиння, -ня, с.
1) Чертовщина. Чарують усяким чортовинням.
2) Чортъ знаетъ что, дрянь. Я ж думала — кавалір, аж то чортовиння.
