Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тяжко

Тяжко нар. 1) Тяжело, трудно. Тяжко нести, а жаль покидати. Шейк. Тяжко-важко заспіває, як Січ руйнували. Шевч. Тяжко, тяжко мені тебе додому одправляти. Макс. 2) Очень. Тяжко боюсь матері. О. 1861. XI. Кух. 7. Тяжко поганий. Ном. Тяжко заплакав. Грин. II. 148. Тяжко зажурився. Шевч. Голова тяжко болить. Ум. тяженько. Чуб. V. 44. На серці тяженько. Грин. ІІІ. 183.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯЖКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯЖКО"
Верхівень, -вня, м. Верховой, всадникъ. Приїхали ті верхівні. Драг. 305. Учора два верхівні бігло за возом. Лубен. у.
Дерки́й, -а́, -е́. Шероховатый. Вх. Зн. 14.
Дерни́ця, -ці, ж. 1) Четвероугольникъ вырѣзаннаго для корма маленькихъ гусей дерна. 2) Доска. Ой і казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428.
Обточувати, -чую, -єш, сов. в. обточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Обтачивать, обточить. Токарь обточив ніжку. 2) Очистить на решетѣ. Обточи жито, бо з горошком. 3) = оточи́ти. Рейментарь вколо Луг обточив. Гол. І. 16.
Одг.. Cм. отъ відгада до відгусти.
Околишній, -я, -є. 1) Окрестный, смежный, сосѣдній. Відпусти їх по околичніх хуторах. Єв. Мр. VI. 36. Була дуже велика відьма, вона управляла всіми околишніми відьмами. Чуб. І. 200 То були люде околишні, свої, то ми їх зараз і пізнали. Новомоск. у. 2) Наружный, виѣшній. А є ж таки околишнє дерево в скляному вуліку. Лохв. у.
Полупетро, -ра, м. День 30 іюня, соборъ дванадесяти апостоловъ. ХС. І. 77. Маркев. 15. Це діялось на Полупетра. Закр.
Притика, -ки, ж. 1) Колышекъ, палка, прикрѣпляющая ярмо къ дышлу. Рудч. Чп. 34. Чуб. VII. 402. Рудч. Чп. 250. Як вихватить дід із воза велику притику. Мет. 472. 2) притики дава́ти. Задѣвать кого. О. 1862. VIII. 11. Ум. прити́чка.
Пробиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. пробитися, -б'ю́ся, -єшся, гл. 1) Пробиться, протиснуться, выйти наружу. До Бога не підскочиш, в землю не проб'єшся. Ном. № 2033. З очей не пробилась ні одна сльозина. Стор. МПр. 23. Пробилась я на якусь поляну, аж там людей ціла мгла. Г. Барв. 352. 2) Пробивать, пробить, прокалывать, проколоть себѣ какую либо часть тѣла. Бугай погнався за собакою та й пробився (на кілок). Мир. ХРВ. 130.
Чарівний, -а, -е. Волшебный. Я горілки не п'ю, а чарівної і потім. Котл. МЧ. 453. О моя радість, мій сон чарівний. Шевч. 314.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЯЖКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.