Вець! меж. Призывъ свиней, то-же, что и ваць.
Го́пки меж. 1) Выражаетъ скаканіе, прыганіе, топаніе въ танцѣ. Гопки, рижа! а в рижої і духу нема. Пізно старого кота учить гопки. Та вижнемо жито до самого краю, поставимо в копки та вдаримо в гопки. 2) ста́ти го́пки. Подняться на дыбы (о лошади). Копі.... як замордуються, як стануть гопки.
Дото́вплювання, -ня, с. Дотискиваніе.
Зі́монька, -ки, ж. Ум. отъ зіма.
Мазь, -зі, ж. Смазочный матеріалъ, мазь (преимущ. колесная). І я вмію ворожити, коли язик на мазі. колеса на мазі, — не на мазі. Колеса подмазанныя, не подмазанныя.
Орловий, -а, -е. Орлиный. Орлове чути здалеку клектання. Ой коли б мені та орлові крила.
Підсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. підсунути, -ну, -неш, гл.
1) Придвигать, придвинуть, пододвинуть. Підсунув стіл ближче до лави.
3) Подсовывать, подсунуть. Підсунув шапку на саме тім'я. Згодом і вунію підсунемо.
2) Пододвигать, пододвинуть подъ что. Висовував з під ліжка якусь скриню і не підсовував її, а кидав серед хати.
Полковничий, -а, -е. 1) = полковницький. Він протопче стежку через полковничий садок.
2) = полковник.
Стебельце, -ця, с. Ум. отъ стебло.
Цапеня, -няти, с. Козленокъ. Цап, пап по полю басує, з цапенятами гарцює, поти буде гарцювати, поки вовк буде спати. Ум. цапенятко, цапеняточко.
