Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тютюкати

Тютюкати, -каю, -єш, гл. Кричать тютю. Тютюкать добре навчився.... Як гукону було: ей, тю-тю-тютю! то аж листя з дуба посиплеться. О. 1862. II. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЮТЮКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЮТЮКАТИ"
Відплив, -ву, м. 1) Стокъ. 2) Отливъ (морской). Желех.
Головиха, -хи, ж. Жена головы. О. 1861. XI. 112.
Забиркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = закарбувати.
Лікарі́вна, -ни, ж. Дочь лѣкаря.
Нехарність, -ности, ж. Неопрятность, неряшливость, грязь. Желех.
Парахвіянин, -на, м. Прихожанинъ. Дяк собі читає, а парахвіяне, як звичайно, тим часом куняють. Кв.
Повилічувати, -чую, -єш, гл. 1) Вылѣчить (многихъ). 2) Высчитать (во множествѣ).  
Рукодаїни, -їн, ж. мн. = заручини. Чуб. IV. 65.
Скервавити, -влю, -виш, гл. = скрівавити. Збили, скервавили, обдерли до нагва. Гн. І. 11.
Флинтувати, -тую, -єш, гл. Пришивать особымъ образомъ (у скорняковъ). МУЕ. І. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЮТЮКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.