Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тютюкати

Тютюкати, -каю, -єш, гл. Кричать тютю. Тютюкать добре навчився.... Як гукону було: ей, тю-тю-тютю! то аж листя з дуба посиплеться. О. 1862. II. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЮТЮКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЮТЮКАТИ"
Висолопити Cм. висолоплювати.
Де́монський, -а, -е. Демонскій.
Звіро́к, -рка́, м. Ум. отъ ii. звір.
Латинський, -а, -е. Латинскій. Латинський віршник. Шевч. 298.
Ло́бурка, -ки, ж. см. значеніе лобурь по отношенію къ женщинѣ.
Пантохвель, -ля, м. Туфля. Такий чистий, як жидівський пантохвель. Ном. № 11272.
Плеснути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ плескати. 1) Плеснуть. Взяв горілку, вихилив та й плеснув під стелю. Г. Барв. 210. 2) Хлопнуть въ ладоши. Плеснула рученятами.
Подорожник, -ка, м. 1) Раст. а) Plantago major L. ЗЮЗО. І. 131. б) Plantago lanceolata L. О. 1861. І. 206. в) Plantago media. Шух. І. 22. г) Polycnemum arvense. Вх. Пч. І. 12. г) Polygonum aviculare. Лв. 100. 2) Дорожныя записки, записки путешествующаго. О. 1861. VIII. 92.
П'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Пьянѣть. Він швидко п'яніє: дві чарки випив, то вже й п'яний. Харьк.
Ускромадити, -джу, -диш, гл. Немного наскрести.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЮТЮКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.