Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турляти

Турляти, -ля́ю, -єш, гл. Толкать; гонять. Cм. туряти. Баба її турляє: хоч би ти причепурилась. Рудч. Ск. II. 48. Турляв один одного, аж сторч летіли. Сама ганяє, жениха турляє, — купує, крає. МВ. (О. 1862. III. 50).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЛЯТИ"
Дя́тел, -тла, м. Дятелъ. Чорт би дятла знав, як би не його ніс. Чуб. І. 250.
Збідні́ння, -ня, с. Обѣднѣніе. Левиц. І. 296.
Идоляка, -ки, м. Ув. отъ идол.
Кубрик, -ка, м. Боченокъ. Любеч.
На́ді пред. = надо = над.
Непокірливість, -вости, ж. Непокорность.
Панахидник, -ка, м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.  
Поквітчати, -ча́ю, -єш, гл. Украсить цвѣтами.
Пообдавати, -даю́, -єш, гл. Дать (многимъ).
Шильце, -ця, м. Ум. отъ шило.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.