Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турляти

Турляти, -ля́ю, -єш, гл. Толкать; гонять. Cм. туряти. Баба її турляє: хоч би ти причепурилась. Рудч. Ск. II. 48. Турляв один одного, аж сторч летіли. Сама ганяє, жениха турляє, — купує, крає. МВ. (О. 1862. III. 50).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЛЯТИ"
Гайдабурити, -рю, -риш, гл. Разбойничать. Коли б ти не гайдабурив — всяк сидів би тихо. К. Дз. 125.
Дощи́на, -ни, ж. Небольшая доска, дощечка. Ум. дощи́нка. Мик. 480.
Миля́р, -ра, м. Выдѣлывающій мыло; торцовецъ мыломъ. Желех.
Перемешкати Cм. перемешкувати.
Попідлазити, -зимо, -зите, гл. То-же, что и підлізти, но о многихъ.
Порозжовувати, -вую, -єш, гл. Разжевать (во множествѣ).
Розшморгнути, -ну, -неш, гл. Раздернуть. Розшморгнув калитку. Рудч. Ск. І. 66. Розшморгнув торбинку. Мнж. 60.
Розщибати, -ба́ю, -єш, гл. Разбивать. Сама стадо завертаєш, ніжки свої розщибаєш. Гол. І. 88.
Струїти, -рую, -їш, гл. Отравить. В вівторок рано зілля варила, а в середу Гриця струїла. Чуб. V. 429.
Туршук, -ка, м. Кустарникъ, молодой лѣсъ. Шейк. Шух. І. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.