Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турляти

Турляти, -ля́ю, -єш, гл. Толкать; гонять. Cм. туряти. Баба її турляє: хоч би ти причепурилась. Рудч. Ск. II. 48. Турляв один одного, аж сторч летіли. Сама ганяє, жениха турляє, — купує, крає. МВ. (О. 1862. III. 50).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЛЯТИ"
Ватерка, -ки, ж. Ум. отъ ватра.
Догада́тися Cм. Догадуватися.
Допрі́ти Cм. допрівати.
Задиви́тися Cм. задивлятися.
Карбас, -су, м. Большая весельная лодка для прибрежнаго плаванія въ морѣ. Левч.
Надзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Назвониться.
Поперековувати, -вую, -єш, гл. Перековать (во множ.).
Приспівати I Cм. приспівувати.
Сиження, -ня, с. = сидження. За сиження нема їження. Ном. № 8115.
Штанина, -ни, ж. Одна калоша брюкъ. Ой піду я до млина, а у млині новина, роздер мельник штанину. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.