Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туркениця

Туркениця, -ці, ж. = туркеня. Загадала їй туркениця три діла. АД. І. 287.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКЕНИЦЯ"
Будити, -джу, -диш, гл. 1) Будить, пробуждать. Не буди дитяти, дитиночка буде спати. Макс. 2) Бороновать передъ посѣвомъ вспаханную плугомъ землю. Вас. 196. 3) Коптить. Вх. Зн. 4.
Нурт, -та, м. Водоворотъ, омутъ. Всіх німців нуртам Дніпровим оддано.
Обов'язок, -зку, м. Обязательство; обязанность, долгъ.
Обрадованна, -ної, ж.? Не мине Рябка обрадованна. Г.-Арт. (О. 1861. III. 81).
Павуриця, -ці, ж. = павичка. Вх. Лем. 446.
Присвідчитися, -чуся, -чишся, гл. Убѣдиться, удостовѣриться. Присвідчилися, що земля круглобока. Ком. I. 52.
Причинка, -ки, ж. Ум. отъ причина.
Проціхувати, -ху́ю, -єш, гл. Прогнать. Такого дурня відтіля проціхують. Конст. у.
Розбризкувати, -кую, -єш, сов. в. розбризкати, -каю, -єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать.
Щербець, -цю, м. Раст. Thumus serpyllum. Вх. Пч. І. 13.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРКЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.