Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тупу-тупу

Тупу-тупу, меж., выражающее топотъ. Тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами. Рудч. Ск. І. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПУ-ТУПУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПУ-ТУПУ"
Бардичка, -ки, ж. Ум. отъ барда.
Витвердити, -джу, -диш, гл. Утвердить? Закрѣпить? Скаже слово, так як витвердить. Ном. № 12906.
Жи́течко, -ка, с. Ум. отъ жито.
Запо́на, -ни, ж. 1) Пологъ, занавѣска. На вікнах... запони. Мир. Пов. ІІ. 56. Чорною запоною застилає очі. Мир. Пов. І. 120. 2) Застежка. Срібнії запони. Лукаш. 46. 3) Препятствіе, помѣха. Камен. у. Ум. запо́нка. Одчини! — Не одчиняє. Він як суне двері ногою... У хату, — аж він там за запонкою. ЗОЮР. І. 160.
Підіцькнути, -кну, -неш, гл. Подбить? подстрѣлить? Ген перед шведами своїми Карл із носилок виглядав... Не залюбив небіжчик кулі, його що вранці підоцькнули. Греб. 353.
Повиплоджувати, -джую, -єш, гл. Виплодить, вывести (многихъ).
Покупувати, -пую, -єш, гл. Накупить, купить. Може в вас така думка, що я все те покупував. МВ. І. 84.
Порізнити, -ню́, -ни́ш, гл. Раздѣлить, разрознить. Ото ж порізнили мене з братом, то ми й живемо собі кожен особше. Новомоск. у. Неситії ксьондзи, магнати, нас порізнили, розвели. Шевч. (1883). 458. Неволя порізнила дітей одних батьків. Мир. ХРВ. 356.
Постягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. постягти́ся, -гнуся, -нешся, гл. Потягиваться, потянуться, протянуться. Тінь довга постяглась по зелених грядках. Г. Барв. 79.
Почитати, -та́ю, -єш, гл. Почитать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУПУ-ТУПУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.