Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висіканка

Висіканка, -ки, ж. Порка. Ой там на долині жуки бабу повалили, і сорочку зняли, висіканку дали. Ном. № 12529.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІКАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІКАНКА"
Верховіття, -тя, с. Верхнія вѣтви деревьевъ. Верховіття у тернів стинає, меншому брату примішу покидає. Макс.
Живки́й, -а́, -е́. Живой, проворный, энергическій. Ярош живкий чоловік. Н. Вол. у.
Київський, -а, -е. Кіевскій.
Надриґа́нчик, -ка, м. Щеголь, франть. То шевчики, такі є надриґанчики, — як у місті. Ном. № 10838.
Ожог, о́жуг, -га, м. Палка для переворачиванья углей или горящей соломы (вмѣсто качерги). Ні Богові свічка, ні чортові ожог. Ном. Мнж. 187. Ум. ожожок. Прийшов жид по довжок, бере з хати ожожок. Чуб. V. 1160.
Позаколихувати, -хую, -єш, гл. = позаколисувати.
Попів, -лу, м. = попіл. = Драг. 264.
Роспорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роспоротися, -рю́ся, -решся, гл. Распарываться, распороться.
Тулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Скитаться, слоняться. Левч. 147. Ти туляєшся, не хочеш іти. Н. Вол. у. Що-вечора тутенька туляюся, світом нужу. МВ. (О. 1862. І. 74). Сірома по під тинню згорблена тулялась. Щог. В. 1.
Угонобити, -ся. Cм. угонобляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСІКАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.