Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висіканка

Висіканка, -ки, ж. Порка. Ой там на долині жуки бабу повалили, і сорочку зняли, висіканку дали. Ном. № 12529.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІКАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІКАНКА"
Вого́ник, -ка, м. Огонекъ. Ум. отъ вого́нь.
Гайти ж. Дѣтск. Гулять. О. 1862. IX. 118.
Підриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підірва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл. Подрываться, подорваться. Шо ти, дурний, тягаєшся з такою камінюкою? Ше підорвешся. Мнж. 10.
Полохати, -хаю, -єш, гл. Пугать. Се тая Солоха, що кури полоха. Н. п. Побачила, що так полоха Еол синка, що аж захляв. Котл. Ен. І. 12.
Пошлюбувати, -бу́ю, -єш, гл. Повѣнчаться съ кѣмъ. А ти, боярине, не подивуй, іди собі иншую пошлюбуй. Н. п.
Правибори, -рів, м. мн. Выборъ избирателей. Желех.
Прочіл, -чола, прочо́лок, -лка, м. 1) Передняя часть (хаты). Вх. Зн. 57. 2) Вершина горы. Желех.
Сохранний, -а, -е. Осторожный. Шух. І. 79.
Топілька, -ки, ж. Раст. Arenaria Serpyllifolia. Шейк. Вх. Пч. І. 8.
Хуторянець, -нця, м. = хуторянин. Мет. 373.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСІКАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.