Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висіканка

Висіканка, -ки, ж. Порка. Ой там на долині жуки бабу повалили, і сорочку зняли, висіканку дали. Ном. № 12529.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІКАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІКАНКА"
Грабу́нок, -нку, м. Грабежъ. Стор. II. 185.
Дово́дливість, -вости, ж. Доказательность, убѣдительность. Черном.
Коловатень, -тня, м. Отдѣльно выросшій и потому вѣтвистый, развѣсистый стебель конопли. Желех.
Ленде́рево, -ва, с. раст. Larix europaea. Шух. І. 18.
Мильо́н, -на, м. = милін. Н. Вол. у.
Підколодник, -ка, м. = підколодь. Шух. І. 237.
Підласий, -а, -е. Бѣлобрюхий. Рудч. Чп. 255. Мнж. 189. Підласий — сам чорний, а живіт або груди білі. Черниг. у. Підласий... віл. Мир. ХРВ. 84. А чапелька підласа до вісілля ласа.
Понадсихати, -хаємо, -єте, гл. Подсохнуть (во множествѣ).
Різун, -на, м. Головорѣзъ, разбойникъ.
Уґрунтувати, -тую, -єш, гл. Утвердить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСІКАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.