Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тубілець

Тубілець, -льця, м. Туземецъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУБІЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУБІЛЕЦЬ"
Єдини́чок, -чка, м. Ум. отъ єдине́ць.
Обминутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Разъѣхаться съ кѣмъ въ дорогѣ.
Попасувати, -сую, -єш, гл. = попасати. Ми стали біля слободи Кіньської... попасувать волів. Драг. 415.
Порядити, -джу́, -диш, гл. Прибрать, привести въ порядокъ. Вх. Зн. 53.
Посміховисько, -ка, с. = посміховище. Гн. І. 115.
Пробрати, -ся. Cм. пробірати, -ся.
Ряснота, -ти, ж. Обиліе, изобиліе (плодовъ, листьевъ). Екатер. у.  
Самопічний, -а, -е. Самъ пекущій. самопічна діжа = діжа самопіч. Чуб. II. 38.
Скиг, -гу, м. = скигління. МВ. ІІІ. 95.
Тетерчин, -на, -не. = тетерин. Тетерчине мнясо. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУБІЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.