Брунет, -та, м. Брюнетъ. Два донники й молоді й да обидва брунети.
Вандрівник, -ка, м. = мандрівець. Вандрівник, — завандрував в половник (насмѣшка надъ пойманнымъ воромъ).
Віддівувати, -вую, -єш, гл. Прожить дѣвичью жизнь. Я вже своє дівоцтво віддівувала.
Заса́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. заса́литися, -люся, -лишся, гл. Засаливаться, засалиться, вымазываться, вымазаться саломъ. Ой їж, кумо, горобця, не засалюйся!
Згидува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Побрезгать.
На́встіж, нар. Настежь.
Обрипати, -паю, -єш, гл. Оббить, обвалить. Обрипав стіну.
Промимрити, -рю, -риш, гл. Пробормотать, проговорить невнятно.
Простий, -а, -е. 1) Простой. Простий люд. Хто таки, простий чоловік, дається в знаки.
2) Прямой. Визволь, Господи, невольника з неволі на простії дороги. Я знаю сам, що просте, що кривее.
3) Прямой, искренній. Десь Бог мене покарав, — лиху долю мені дав; лиху долю, просту душу.
Стиратися, -раюся, -єшся, сов. в. стертися, зітруся, -трешся, гл.
1) Стираться, стереться.
2) Истираться, истереться. Було трошки тютюну в кисеті, та стерлося на попіл. Зовсім стерся полоз, — от-от треба викидати.
3) Сражаться, имѣть стычки. Стали ся ляхи з козаками стиратися.
