Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трачарь

Трачарь, -ря, м. = трач 1. Хотин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРАЧАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРАЧАРЬ"
Вимогти Cм. вимагати.
Галябарда, -ди, ж. 1) Алебарда. 2) Особый видъ топора. Н. Вол. у.
Джеджо́ра, -ри, ж. Соя, сойка, Corvus glandarius. Вх. Зн. 14.
За́ступень, -пня, м. Древко, ручка къ заступу. Камен. у.
Обтоптати, -пчу, -чеш, гл. Обтоптать.
Підпрясти Cм. підпрядати.
Розмішувати I, -шую, -єш, сов. в. розмісити, -шу, -виш, гл. Размѣшивать, размѣсить. Кров з піском розмісили. Чуб. І. 163.
Уїдливо нар. Назойливо, неотвязно. Та так же в'їдливо причепився, що й не од женеш. Харьк. у.
Укукобити, -блю, -биш, гл. = окукобити. Хата виведена була по вікна, а то я її до пуття укукобила й доповчила. Харьк. г.
Щедрувальниця, -ці, ж. = щедрівниця. Грин. III. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРАЧАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.