Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трахтир

Трахтир, -ра, м. Трактиръ. А милень з трахтира йде. Чуб. V. 588.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРАХТИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРАХТИР"
Варґуля, -лі, ж. Шутливо въ поговоркѣ, употребляемой при випиваніи: губа. Честь Богу хвала, а св'їті варґулі на офіру. Фр. Пр. 137.
Дочека́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Дождаться. Так тяжко добра дочекатися, як з каміня. Ном. № 2028. Коли то того дочекається. Ном. № 5622.
Зміряти Cм. змірити.
Облоговий, -а, -е. 1) Относящійся къ непаханному полю. Облогове сіно. 2) Повсемѣстный. Облогова хороба на дітей — скрізь мруть. О дождѣ: обложной, затяжной. Облоговий дощ. Мнж. 148.
Окладати, -даю, -єш, гл. = обкладати. Труну дорогими сукнами окладали. Макс. 2) Бить. Виломив сі, витесав бучок відзніковий, як прийшов до хати дяки окладати. Чуб. V. 675. Ребра києм окладати. К. ЦН. І. 173.
Орендарь, -ря́, м. Арендаторъ.
Падонько, -ка, м. Судьба (несчастная). Желех.
Перепотіти, -тію, -єш, гл. 1) Перепотѣть. 2) Пропотѣть.
Подружжя, -жя, с. 1) Супружество, бракъ. Од сього подружжя народився Єремія. Стор. МП. 63. 2) Мужъ, жена; пара (супружеская). Стали сини до розуму дохожати, стали собі молоде подружжя мати. Мет. 345. Ми, бачите, шукаємо для нашої дівчини подружжя. Стор. Ум. подружжячко. Не травиця ноги спутала, не росиця очі вибила. Спутало мене замужжячко, невірне мов подружжячко. Н. п. (Г. Барв. 417).
Шкаляруща, -щі, ж. = шкаралуща. На воду виносять першу шкалярущу з писанок і крашанок. Ном. № 299.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРАХТИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.