Бумага, -ги, ж.
1) = папір.
2) Паспортъ; документъ. Іде до панії, щоб бумагу їй дала; а пані: Не хочу я, не дам тобі бумаги і їхати не пущу. У волость аж три бумазі прийшло: кажуть, якісь начальники їхатимуть. Ум. бумажка, бумажечка.
До́вбня, -ні, ж. Большой деревянный молоть. Носиться, як дурень з довбнею. Ідіть по довбню, — нехай іде волів бить, бо не хочуть води пить.
За-Що-Раз нар. Постоянно, всякій разъ. За-що-раз дощ зачинається з тії закутини.
Козакоман, -на, м. Любитель козаковъ. Слово, введенное Кулишемъ: Присвят усіх моїх творів землякам-козакоманам.
Маззя́, -зя, с. Мазь. Маззя з дьохтю погане.
Мензирь, -ря, м. Родъ овечьяго сыра.
Нару́гач, -ча, м. Ругатель, насмѣшникъ.
Отамання, -ня, с. соб. Атаманы, козацкое начальство. Чернь-козаки позбірались на раду, а отамання ще не посходилось.
Пов'ючити, -чу, -чиш, гл. Навъючить (многихъ) Стоять коні попутані, пов'ючені.
Похукати, -каю, -єш, гл. Подуть (ртомъ).