Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тихість

Тихість, -хости, ж. 1) Тишина, свойство тихаго. Шейк. Провадили ми наше діло в благодатній тихості. К. ХП. 10. 2) Кротость. Згадай, о Господи, раба твого Давида і тихість праведну його благого серця. К. Псал. 299.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИХІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИХІСТЬ"
Вайлуватий, -а, -е. Неповоротливый, неловкій, угловатый. І в кого цей хлопець удався такий вайлуватий? У нас у роду наче й не було таких. Харьк.
Верескун, -на, м. Крикунъ. Уман. II. 48.
Домости́ти, -ся. Cм. домощувати, -ся.
Запоро́жжя, -жя, с. 1) Запорожье. Славний козак Максим Залізняк, славнішеє запорожжя! Ном. № 674. 2) На свадебномъ пиршествѣ посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты, — они получаютъ свою часть при раздѣлѣ коровая. На запорожжє (коровай) подають тречі. Грин. ІІІ. 437.
Калмичити, -чу, -чиш, гл. Смачивать снопы въ жидкой глинѣ предъ покриваніемъ ими крышъ.
Напекарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Напечь (хлѣба)!
Пагоння, -ня, с. соб. отъ пагін.
Приклеїти Cм. приклеювати.
Стурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Встревожиться.
Хохолаз, -за, хохолак, -ка, м. Насѣк. клещакъ большой, уховертка, Forficula auricularia. Вх. Лем. 479.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИХІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.