Викорінювати, -нюю, -єш, сов. в. викоренити, -ню, -ниш, гл.
1) Искоренять, искоренить, вырывать, вырвать съ корнемъ. Що там (на городі) було пирію! Я як пійшла, як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками.... так усе викоренила.
2) Совершенно истреблять, истребить. Викоренив їх імення на всі вічні роки.
Істе, -того, с.
1) = іста.
2) Стволъ дерева? Ум. істечко. Ой жаль мені тії тополі, що на чистому полі. Де я буваю, де я літаю, на тополі спочиваю. А тепер істечко і гілечко забрато, нігде сісти й одпочити.
Кравчиха, -хи, ж. Портниха или жена портного.
Нося, -сі, м. дѣтск. Носъ.
Палиця, -ці, ж. Палица, палка. Таке корячкувате (дерево), що й на палицю не вибереш. Ум. палічка.
Підлісок, -ску, м. Раст.: а) Лѣсная фіалка, Viola mirabilis б) Душистая фіалка, Viola odorata в) Anemone hepatica (Hepat triloba).
Повсякденний, -а, -е. Ежедневный. Повсякденно, нар. Ежедневно.
Понадсаджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и надсадити, но во множествѣ.
Різниченко, -ка, м. Сынъ мясника или торговца мясомъ.
Роскурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роскури́тися, -рюся, -ришся, гл.
1) Раскуриваться, раскуриться.
2) Сильно дымить.
