Вольний, -а, -е. Свободный, вольный. Прийди, прийди, божевільний, тепер мені вечір вільний. світ вільний, — не вільний (кому). Свободенъ, несвободенъ (кто). А чи її вбито, чи голову знято, а чи її світ не вільний ні в буддень, ні в свято. На́че ті́льки йому́ світ ві́льний. Какъ будто только ему можно дѣлать что угодно. Ввійде в коршму і наче лиш йому світ вільний: ходить, руками розмахує, «водки»! крикне.
Гружа́ти, -жаю, -єш, гл. Мѣшать, размѣшивать. Гружа́ти ма́сло. Дѣлать масло.
Навпосля́, нар. = навпісля́. Коб мені той розум наперед, що тепер навпослі. Оце вже навпосля... то ще й його вчу.
Обпасати, -са́ю, -єш, сов. в. обпасти, -пасу, -сеш, гл. Выпасать, выпасть хорошо. Обпасіть же, хлопці, добре коні, бо як рушимо, до тогді їм буде не до їжі.
Осаула, -ли, м. = осавула. Сотенний осаула.
Підкинути, -ся. Cм. підкидати, -ся.
Потіха, -хи, ж. Радость, утѣха. Ох, Боже ти мій єдиний, ти — моя потіха! Потіш мене нещасную, вибав з сього лиха. Вітцеві мати з тебе потіху. Ум. потішка. Потішечка.
Умочати, -чаю, -єш, сов. в. умочити, -чу, -чиш, гл. Мокать, обмакивать, обмокнуть. О, вони не п'яниці! мабуть і хліб умочають уже в горілку. Їжте, умочайте, на друге вибачайте. Хорошенько коровай бгають, сирцем посипають, в масличко вмочають. Летить орел понад морем, та й крилець не вмоче.
Цісарик, -ка, м. Ум. отъ цісарь.
Щадок, -дку, м. Потомокъ.
