Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випрядати

Випрядати, -даю, -єш, сов. в. випрясти, -пряду, -деш, гл. Выпрядать, выпрясть, спрясть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРЯДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРЯДАТИ"
Букодірка, -ки, ж. = букивчак. Вх. Уг. 228.
Мі́цно нар. 1) Крѣпко, сильно. Він її пригорнув до серця міцно, поцілував. Кв. І. 65. Міцно нездужає. О. 1862. VI. 109. 2) Прочно.
Покусати, -са́ю, -єш, гл. Покусать. Собаки злі, покусають. Шевч. 83.
Попів, -лу, м. = попіл. = Драг. 264.
Прицупити, -плю, -пиш, гл. 1) Притянуть. Прицупи мені рубель, щоб віз осів. 2) Притащить. Звелів прицупити винуватців у росправу.
Сльозавий, -а, -е. Слезный, облитый слезами. Сльозаве око в небо зносить. Федьк. І. 38.
Сохранний, -а, -е. Осторожный. Шух. І. 79.
Урубати, -баю, -єш, гл. 1) Нарубить небольшое количество. Сиди ж ти, дочко, а я піду, дровець урубаю. Рудч. Ск. II. 66. 2) Ранить рубя. 3) Имѣть достач очную силу, остроту для того, чтобы быть въ состояніи рубить — говорится какъ о человѣкѣ, такъ и объ инструментѣ. Та він сього не вруба, — нема в його сили. Аби якою сокирою дуба не врубаєш. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати. Грин. І. 237.
Царева, -вої, ж. = цариця. Цар і царева на спацир йшли. Гн. І. 38.
Шмаркати, -каю, -єш, гл. Пускать сопли изъ носа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПРЯДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.