Бодачок, -чка, м.
1) Ум. отъ бодак.
2) Раст. Cirsium pannonicum.
Винянчити, -чу, -чиш, гл. Выняньчить.
Гиркиня, -ні, ж. Грибъ Agaricus ріperatus, груздь.
Глумота, -ти, ж. Подниманіе на смѣхъ, издѣвательство.
Лапати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лапну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Щупать, пощупать, трогать, тронуть. Руками дивиться, а очима лапа. Щоб не бояться мерців, треба лапнути старця за торбу.
2) Хватать, ловить. Утік соловій мій, — бігаймо, лапаймо! Наперед невода риби не лапай.
Ма́сло, -ла, с. 1) Масло (коровье). Плаває, як вареник у маслі. масло робити. Пахтать, сбивать масло. Сонце світить, дощик кропить, чарівниця масло робить. 2) Елей, мѵро. 3) мурави́не масло. Cм. муравиний. 4) Родъ игры. 5) — воро́няче. Раст. a) Convallaria polygonatum. б) Lilium martagon.
Мо́кти, -кну, -неш, гл. 1) Мокнуть. Стоїть коник на дощі і сідельце мокне. Була колись собі жаба та мокла у ставку. Мокне, мокне та скік на колоду. 2) Переносно: горѣть. Въ Подольской губ. существуетъ обычай, согласно которому, при видѣ пожара для ослабленія силы огня слѣдуетъ говорить: « «Онде щось мокне», а не «горить».
Погінка, -ки, ж. = погонка. Треба оддати позичку, щоб погінки не було на селі од людей.
Спочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. спочути, -чую, -єш, гл. 1) Чувствовать, почувствовать. Мені їх любі слова чуються, я їх кохання спочуваю. 2) Сочувствовать, посочувствовать. Я б і з малою дитиною розмовляла. Нехай мені спочує аби хто. Вона знов йому вимовляла свій жаль, свою тугу на серці.... Як же жалував, як спочував.
Страмно нар. = соромно.
