Горди́на, -ни, ж. Раст. Viburnum Lantana, гордовина.
Деркоті́ти, -кочу́, -чеш, гл. Издавать звукъ дер-дер. Деркач деркоче. Колесо в возі деркоче. Деркотіли деркачі.
Зва́житися, -жуся, -жишся, гл. Отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. Не зважилась розлучати, поблагословила.
Користувати, -тую, -єш и користуватися, -туюся, -єшся (в чого), гл. Пользоваться (чѣмъ). Як би ми вміли користувать з города, як німці. І благо тому чоловікові, которий користується з сього світла.
Лапати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лапну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Щупать, пощупать, трогать, тронуть. Руками дивиться, а очима лапа. Щоб не бояться мерців, треба лапнути старця за торбу.
2) Хватать, ловить. Утік соловій мій, — бігаймо, лапаймо! Наперед невода риби не лапай.
Підвечіркувати, -кую, -єш, гл. Закусывать между раннимъ полдникомъ и ужиномъ. Снідала, обідала — раз їла; полуднувала, підвечіркувала — два їла, вечеряла, повечіркувала — три їла. І думка то була така, щоб підвечіркувать смачненько.
Повідказувати, -зую, -єш, гл. Отвѣтить (многимъ). Хто про що питав, — усім повідказував.
Помити, ми́ю, -єш, гл. Помыть. Ой помила у воді, посушила на горі.
Розідрати, -деру, -реш, гл. = роздерти.
Уцілок нар. Цѣликомъ. Сього осокора росколювати не годиться, — його як би вцілок куди взяти.
