Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сюра

Сюра, -ри, ж. Сѣрый сердак. Вх. Зн. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЮРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЮРА"
Верзтися, -зеться, гл. безл. Грезиться. Як снеться, то й верзеться. Ном. № 11349. Ой не спала я, все верзлась мені нічка темная. Шевч. 295.
Гончари́ще и ганчари́ще, -ща, м. Ув. отъ гончарь. Грин. ІІІ. 683.
Грудне́вий, -а, -е. Ноябрьскій.
Домча́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Домчаться.
Зверті́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Свертѣться. Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик! чик! (Загадка: віник). Ном., стр. 300, № 335.
Каракуцьки, -цьок, ж. мн. Раст. Cucurbita реро L. Var citriformis. ЗЮЗО. І. 120.
Кумувати, -мую, -єш, гл. Быть воспріемникомъ, кумовать. Ой не того прийшли до тебе да шоб кумувати, а ми того прийшли до тебе, щоб рощитати. Макс.
Пообдиратися, -раємося, -єтеся, гл. 1) Ободраться (во множествѣ). 2) Оборваться (о многихъ). Як старці пообдиралися.
Прозиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прозватися, -звуся, -звешся, гл. Называться, назваться. Стара прозивається Терпилиха Горпина, а дочка Наталка. Котл. Н. П. 390. Ой був в Січі старий козак, прозивався Чалий. О. 1862. IX. І. (Н. п.).
Ремесниця, -ці, ж. Ремесленница. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЮРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.