Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сучитися

Сучитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Навязываться, налазить. Так і сучеться до його, а він усе мовчить. Зміев. у. Чого воно, оця невіра, сучеться? Рудч. Ск. II. 206.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУЧИТИСЯ"
Гнений, -а, -е. Гнутый. Гнене полоззя. Н. Вол. у. 2) Никуда не годный. Таке гнене, що хоч потінь. Кіев.
Заневи́дніти, -нію, -єш, гл. Потемнѣть, омрачиться. Вх. Зн. 19.
Захрумкаты, -каю, -ешъ, гл. Захрустѣть (на зубахъ).
Ло́йтра, -ри, ж. = драбина (въ повозкѣ).
Обпарити Cм. обпарювати.
Побгатися, -бгаюся, -єшся, гл. Сложиться складками, скомкаться. Погано ти одежу поскладала, бач, як усе побгалося. Пирят. у.
Повискакувати, -куємо, -єш, гл. Выскочить (о многихъ). Повискакували, беруть його, ведуть. Рудч. Ск. II. 11.
Сіпом нар. Дергая. Коні везуть сіпом. Ромен. у. (Леонт.).
Шеретуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Очищаться зерну отъ шелухи. Просо шеретується. Мнж. 111.
Шпакуватий, -а, -е. 1) О человѣкѣ: съ просѣдью. Голова шпакувата, та думка клята. Ком. Пр. № 388. 2) О конѣ: темносѣрый. Шпакуватий кінь. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.