Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

судомити

Судомити, -млю, -миш, гл. 1) Корчить, сводить. Щоб тобі ноги посудомило. Прилуцк. у. 2) Ломить. Е, судомить мене щось. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУДОМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУДОМИТИ"
Вапнити, -пню, -ниш, гл. = вапнувати. Желех.
Вівчаренко, -ка, м. Сынъ пастуха овецъ. Аф. 315.
Ді́йка, -ки, ж. 1) Сосокъ у коровы. 2) = Дійниця. Як надоїла повну дійку, взяла з неї молока і позамазувала корт дійки. ХС. VII. 452.
Карабунитися, -нюся, -нишся, гл. Лѣзть, карабкаться. Куди воно карабунитися ще!
Му́сити, -шу, -сиш, гл. 1) Долженствовать, быть должнымъ, вынужденнымъ. Не рада коза торгу, а кури весіллю, та мусять. Ном. № 1075. Просили — не хотів, казали — мусив. Ном. № 1076. мусить бути. Должно быть, вѣроятно. Іде шляхом молодиця, мусить бути з прощі. Шевч. 79. не мусити. Не быть въ состояніи. Полюбила козаченька, не мушу забути. Мет. Ніяк не мусе достати грошей. ХС. IV. 17.
Понадувати, -ва́ю, -єш, гл. = понадимати.
Пошевка, -ки, ж. 1) Каждая изъ двухъ балокъ, лежащихъ въ основаніи крыши хаты вдоль восточной и западной стѣнъ. Kolb. І. 55. 2) = пошивка. Гн. II. 31.
Рівнісінький, -а, -е. Совершенно гладкій,, с. прямой, с. равный.
Уздоровити Cм. уздоровляти.
Шарлат, -ту, м. Багрянець, пурпуръ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУДОМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.