Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стукотати

Стукотати, -чу́, -тиш, гл. Стучать. Стукотить — грімотить, мов сто коней біжить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУКОТАТИ"
Відправити, -ся. Cм. відправляти, -ся.
Готе́ць, -тця́, м. = Отець. Грин. ІІІ. 220.
Ди́чка, -ки, ж. Дикое плодовое дерево. Камен. у. Угор.
Літне́нький, -а, -е., Ум. отъ літній. Желех.
Опецьок, -цька, м. = оклецьок 2.
Проказа, -зи, ж. Проказа. Прийшов чоловік увесь у проказі. Єв. Л. V. 12. Старці тебе цураються мов тії прокази. Шевч. 460.
Росклопотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Засуетиться, много хлопотать.
Удлище, -ща, е = вудлище.
Черствіти, -вію, -єш, гл. Черствѣть. Хліб черствіє. Дещо.
Шворний, -а, -е. = шварний. Шворна жінка. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.