Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стукотати

Стукотати, -чу́, -тиш, гл. Стучать. Стукотить — грімотить, мов сто коней біжить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУКОТАТИ"
Вирій, -рію, м. Теплыя страны, куда птицы улетаютъ на зиму. Доходив він аж до вирія, куди небесні пташки злітаються на зімівлю. Стор. МПр. 167. Зажурилась перепілочка: бідна моя головочка, що я рано із вирію вилетіла. Мет. 211.
Завіта́ння, -ня, с. Посѣщеніе, захожденіе.
Знадвірній, -я, -є. Внѣшній. Левиц. І. (Правда, 1868, 557). Левиц. І. 205.
Ля́мець, -мцю, м. Войлокъ. Вас. 156. 159. Лямці, мн. Валенки. КС. 1893. XII. 448.
Навба́кир нар. Навыворотъ, наоборотъ. Вони прийняли мої слова як раз навбакир.
Натирачка, -ки, ж. У сапожн.: деревянный брусокъ для приглаживанія каблука. Сумск. у.
Обвеселіти, -лію, -єш, гл. Повеселѣть.
Подоходжувати, -джуємо, -єте, гл. = подоходити.
Розвилки, -лок, ж. Расходящіяся дороги.
Уколо нар. Кругомъ, вокругъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.