Говоритися гл. Употребляется только въ 3-емъ лицѣ и чаще всего безлично: говориться, говорилось. Пословиця говориться, а хліб їсться. Дід мовчить, неначе не до його говориться. Ой що ся говорило, то все ж то неправда.
Закві́тчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. заквітча́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Украшаться, украситься цвѣтами (преимущественно о головѣ дѣвушекъ), а также и вообще чѣмъ-либо цвѣтнымъ. Квітки рвала, заквітчалася.
Кривобедрий, -а, -е. 1) = кривоклубий.
2) О четырехугольникѣ: косоугольный. Напр. о плотѣ: когда плотъ сплавного лѣса, ударившись о что-либо и скосившись, превратится въ косоугольникъ.
Ластів'ячий, -а, -е. Ласточкинь.
Неводний, -а́, -е́ Относящійся къ неводу.
Омиляти, -ля́ю, -єш, сов. омили́ти, -лю́, -лиш, гл. Вводить, ввести въ заблужденіе, обмануть. Чого плачеш, моя мила? Мене доля омилила.
Полегчати, -чаю, -єш и полегшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться легче, стать легче. Хоч за три дні перед смертю полегшає. Заклади ручину та за пазушину, чи не полегшає моєму серденьку.
Порозм'якати, -каємо, -єте, гл. Размякнуть (во множествѣ).
Пустельник, -ка, м. Пустынникъ, отшельникъ.
Синьовода, -ди, ж. Раст. = остріжка.
