Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовбула

Стовбула нар. Стремглавъ, внизъ головой. О. 1862. І. 67. V. 90. Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став. Мир. ХРВ. 94. Стовбула перекидатись.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУЛА"
Жолобо́к, -бка́, жолобо́чок, -чка́, м. Ум. отъ жолоб.  
Легкова́жити, -жу, -жиш, гл. Мало цѣнить, мало придавать значенія, пренебрегать.
Ме́кнути Cм. мекати.
Нага́нити, -ню, -ниш, гл. Упрекнуть.
Одутий, -а, -е. Обрюзглый, раздутый. Одутий, аж посинів. Шевч.
Підслухи, -хів, м. мн. Подслушиваніе. Двох турчинів на підслухи посилає. АД. І. 211. стоя́ти на підслухах. Подслушивать.
Побляклий, -а, -е. Поблеклый. Черниг. у.
Розрахуватися, -ху́юся, -єшся, гл. 1) Разсчитаться. 2) Разсудить, обдумать.
Цісарство, -ва, с. Царство, государство. Желех.
Штиба, -би, ж. = штаба. за залізні алиби посадити. Посадить въ тюрьму. Мир. ХРВ. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВБУЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.