Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовбула

Стовбула нар. Стремглавъ, внизъ головой. О. 1862. І. 67. V. 90. Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став. Мир. ХРВ. 94. Стовбула перекидатись.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУЛА"
Болесно, нар. = болісно. І росло ж воно трудно та болезно, — усе нездужає та квилить. МВ. ІІ. 48.
Довгові́їй, -ві́я, -ві́є. Съ длинными рѣсницами.
До-цури́ нар. все до-цури́. Все рѣшительно. згоріло до-цури́. Сгорѣло до тла. Харьк.
Дрисли́виці, -виць, ж. мн. = дрисля. На твого сина плаксивиці, дрисливиці.... і вся нечистота, а на мою дочку чистота, красота зо всіх сторон. Чуб. І. 118.
Зауважа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = завважати.
Ославлювати, -люю, -єш, гл. = ославляти.
Паношитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Превращаться въ барина. Гн. І. 187. 2) Важничать, играть роль барина. Вх. Зн. 46.
Постеління, -ня, с. Тюфякъ, перина. Вх. Уг. 262.
Солодій, -дія, м. Онанистъ.
Цюкання, -ня, с. Легкіе удары топора.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВБУЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.