Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стелити

Стели́ти, -лю́, -леш, гл. Стлать. Білу постіль стелила, сама ся спати ложила. Чуб. V. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 202.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЕЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЕЛИТИ"
Габов меж. Восклицаніе гуцульскихъ дровосѣковъ при спусканіи срубленныхъ деревьевъ съ горы внизъ; этимъ восклицаніемъ стоящіе внизу работники даютъ знакъ стоящимъ выше пріостановить спускъ деревьевъ. Cм. кінатов. Шух. I. 180.
Гоління, -ня, с. Бритье.
Мі́лко нар. Мелко. Наори мілко, а посій рідко, то вродить дідько. Ном. № 7170. Ум. міле́нько.
Ницьма нар. = i. Ниць. Бо лежали на землі ницьма, підложивши руки під голову. Новомоск. у.
Перекривати, -ва́ю, -єш, сов. в. перекрити, -кри́ю, -єш, гл. Перекрывать, перекрыть, покрыть наново.
Понамайстровувати, -вую, -єш, гл. Намастерить (во множествѣ).
Поохаювати, -хаюю, -єш, гл. Прибрать, привести въ опрятный видъ (во множествѣ).
Потемніти, -ні́ю, -єш, гл. Потемнѣть. Калино-малино, чого потемніла? Н. п.
Різномасткий, -а, -е. Разноцвѣтный.
Швидче, швидчій, швидчіш, швидкіше, нар. Срав. степень отъ швидко. Скорѣе. А нуте, нуте, йдіте швидче. Котл. Ен. II. 15. Наймичка прибігла до Зосі і просила її швидчій заглянути в кухню. Левиц. І. 413.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТЕЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.