Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старуватий

Старуватий, -а, -е. Довольно старый человѣкъ. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРУВАТИЙ"
Зізво́лити Cм. зізволяти.
М'ясни́ці и мнясни́ці, -ць, ж. мн. Мясоѣдъ. Ой все пости, та нее пости та будуть м'ясниці. Н. п. Ум. м'ясни́ченьки, мнясни́ченьки. Чуб. V. 158.
Наволокти́, -ся. Cм. наволікати, -ся.
Отцей, отця́, отце́, мѣст. = отсей. Ном.
Позадумувати, -мую, -єш, гл. Задумать (во множествѣ).
Понос, -су, м. Рожденіе (у животныхъ). У свині два поноси в літо. Черниг. г.
Порозбуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Разуться (о многихъ). Тут не глибоко: порозбуваємось та й перебредемо.
Прожерка, -ки, ж. Раст. Paris quadri folia. Лв. 100.
Труйзілля, -ля, с. Ядовитое растеніе. Трумбета, ти, ж. = труба. Гол. II. 612. Cм. трубета, трембіта.
Швирдиць! меж. Швырь! Поніс попа до річки, та з мішка швирдиць! Тільки вода забулькотіла. Драг. 158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.