Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старостянський

Старостянський, -а, -е. Относящійся къ староству. Як було ще тут староство, то було старостянськії козаки стережуть дубини. ЗОЮР. І. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТЯНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТЯНСЬКИЙ"
Бравий, -а, -е. Хорошій, красивый. Жив там веселий бравий чоловік. МВ. (О. 1862. І. 93). Пугаченьку бравий, наша доля рівна: в тебе нема жінки, в мене чоловіка. Балл. 94. Ум. бравенький, бравесенький. Писарець маленький, на личку бравенький. Н. п.
Висліпати, -паю, -єш, гл. Увидѣть, замѣтить (о людяхъ съ слабымъ зрѣніемъ).
Купавка, -ки, ж. 1) Раст. Ranunculus arvensis L. ЗЮЗО. І. 133. 2) = купалка. Вх. Лем. 430.
Нехуткий, -а́, -е́ Нескорый.
Обрамка, -ки, ж. = облямівка.
Отіпання, -ня, гл. Очищеніе отъ кострики (конопли). Гол. Од. 38.
Поплазувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Поползти. Безногі черви поплазували. Мпр. Пов. І. 128. 2) Медленно, съ трудомъ пойти, поплестись. Поплазував він до церкви.
Тямкий, -а, -е. 1) Сообразительный, смѣтливый. 2) Памятливый.
Утиск, -ку, м. Притѣсненіе, угнетеніе. Шейк.
Хват, -та, м. Родъ рыбы: Aspius rapax. Вх. Пч. II. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРОСТЯНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.