Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спускати

Спускати, -ка́ю, -єш, сов. в. спустити, спущу, -стиш, гл. Опускать, спустить; опускать, опустить. А ми коні спустимо. Грин. III. 96. Як схоче, то й на гору повезе, а як не схоче, то й з гори спустить. Ном. № 2696. Рушниками, що придбала, спусти мене в яму. Шевч. Да нажени хмару чорнесеньку, да спусти дощик дрібнесенький. Чуб. V. 363. Ізійду я на горбочок, спущу голосочок. Мет. 37. спустити во́ду. Спустить воду, дать ей сбѣжать. Може Москва випалила і Дніпро спустила в сине море? Шевч. спускати луг. Дѣлать щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати. Грин. І. 17.ціну. Сбавлять, сбавить цѣну. Левиц. І. 107.дух. Испускать, испустить духъ, умереть. Ном. № 12838. 2) Отпускать, отпустить. Спусти старця з села, прибуде йому й ума. Ном. № 5787. 3) Случать, случить (животныхъ). 4)на пожарі. Сжигать, сжечь. Моя галера цвіткована, мальована стала вся обідрана, на пожарі спускана. АД. І. 210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУСКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУСКАТИ"
Відсаджувати, -джую, -єш, сов. в. відсадити, -джу, -диш, гл. 1) Отсаживать, отсадить, посадить отдѣльно. Відсадив його, як кота від сала. Ном. № 3503. 2) О растеніяхъ: Отсаживать, отсадить, посадить отростокъ. 3) Только сов. в. Отбить. Відсадив йому печінки.
В'язільниця, -ці, ж. = в'язальниця. Юрба в'язільниць молодих. Щог. Сл. 103.
Збагну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Постичь, проникнуть, догадаться, вспомнить. Господньої сили ніхто не збагне. Н. Вол. у. Не на всього того жадним розумом збагнути. ЗОЮР. І. 311. Щем нікого не любила — люде вже збагнули. Гол. II. 820. Цих казок так багацько є, що їй Богу, їх і не збагнеш усіх. Рудч. Ск. І. 130.
Зябрій Cм. зюбрій.
Ка' 1). Cм. казати. 2) Сокращ. изъ кат въ выраженіи ка'зна употребляющемся также и въ полной формѣ. Cм. кат. ка'-зна-що. Чортъ знаетъ что, дрянь; чепуха. Нами парубок — дівка нічого, а вийшло ка'-зна-що. Ном. № 7557. Употребляется иногда какъ существительное: таке ка-зна-що́ говорить. Такую чепуху говорить. Прийде ка'-зна-що, ка'-зна-звідки, та й грукотить, як воріт не розламає. К. ЧР. 5. ка'-зна-яки́й робітник. Плохой работникъ. ка'-зна-куди. Чортъ знаетъ куда. ка'-зна-чого, ка'-зна-нащо. Чортъ знаетъ зачѣмъ. ка'-зна-звідки. Чортъ знаетъ откуда и т. д.
Квасець, -сця, ж. Раст. Rumex acetasella.
Мли́стий, -а, -е. Мглистый.
Омірати, -ра́ю, -єш, гл. Замирать. Серце йому омірало. МВ. (О. 1862. І. 77).
Передпічний, -а, -е. , передпічній, -я, -є. Находящійся предъ печью. передпічна стіна. Стѣна против печи. Черк. у. передпічне вікно́. Окно противъ печи. ХС. III. 50. Вас. 193.. Cм. причілковий, половий.
Псалтирь, -ря, м. Псалтырь. На псалтирь уже дзвонять, та нас не загонять. Ном. № 162. Щоб за тобою псалтирь прочитали! — Пожеланіе смерти. Чуб. V. 379.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПУСКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.