Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спускати

Спускати, -ка́ю, -єш, сов. в. спустити, спущу, -стиш, гл. Опускать, спустить; опускать, опустить. А ми коні спустимо. Грин. III. 96. Як схоче, то й на гору повезе, а як не схоче, то й з гори спустить. Ном. № 2696. Рушниками, що придбала, спусти мене в яму. Шевч. Да нажени хмару чорнесеньку, да спусти дощик дрібнесенький. Чуб. V. 363. Ізійду я на горбочок, спущу голосочок. Мет. 37. спустити во́ду. Спустить воду, дать ей сбѣжать. Може Москва випалила і Дніпро спустила в сине море? Шевч. спускати луг. Дѣлать щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати. Грин. І. 17.ціну. Сбавлять, сбавить цѣну. Левиц. І. 107.дух. Испускать, испустить духъ, умереть. Ном. № 12838. 2) Отпускать, отпустить. Спусти старця з села, прибуде йому й ума. Ном. № 5787. 3) Случать, случить (животныхъ). 4)на пожарі. Сжигать, сжечь. Моя галера цвіткована, мальована стала вся обідрана, на пожарі спускана. АД. І. 210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУСКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУСКАТИ"
Зві́стка, -ки, ж. Извѣстіе, вѣсть. Прийшла звістка до милої, що милого вбито. Мет. 103. Ум. зві́стонька, зві́сточка.
Злюдніти, -ні́ю, -єш, гл. Обезлюдѣть. Він житиме на хуторі, поки є люде на степу, а як злюдніє, то він утече. Міусск. окр.
Мерга́снути, -сну, -неш, гл. Стемнѣть, сдѣлаться пасмурнымъ. Вх. Зн. 35.
Осятрина, -ни, ж. = осетрина. Понавозють було.... кав'яру, осятрини, сомини. О. 1861. X. 38. Рудч. Чп. 231.
Поквилити, -лю, -лиш, гл. 1) Поплакать. 2) Покричать (о нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ).
Порічковий, -а, -е. Принадлежащій красной смородинѣ, свойственный, относящійся къ ней.
Привиченька, -ки, ж. Ум. отъ привичка.
Рожати, -жа́ю, -єш, гл. Раждать. Одна мати рожає, та не один обичай дає. Ном. № 7917.
Храм, -му, м. 1) Храмъ, церковь. Летів Адам через божий храм. Ном. 2) Храмовой, престольный праздникъ. Скоро послі того був храм. На храм поз'їздилось багато знакомых. Рудч. Ск. І. 216.
Чапати, -паю, -єш, гл. 1) Итти, медленно ступая со звукомъ. Щось чапа. Лохв. у. 2) Рвать, обрывать, напр. плоды съ дерева. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПУСКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.