Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спрятанник

Спрятанник, -ка, м. Человѣкъ, гонящій закупленный скотъ въ указанное мѣсто. Шух. І. 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРЯТАННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРЯТАННИК"
Віддути, -ся. Cм. віддимати, -ся.
Догрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. догрома́дити, -джу, -диш, гл. Оканчивать, окончить сгребать (сѣно).
Є́щірка, -ки, ж. = ящірка. Шух. I. 22.
Жрець, жерця́, м. Жрець. Жерці і ликторі стоять. Шевч. 607.
Засі́́бно нар. Зажиточно, со средствами.
Застали́тися гл. Встрѣчено въ выраженіи: застели́тися на со́яшно. Проглянуть солнцу. Погода оце засталиться на сояшно, та й знову хмарки. Ном. № 337.
Лису́н, -на́, м. Плѣшивецъ. Желех.
Поростікатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и ростекти́ся, но во множествѣ. Як почала та дубинка гостей чистити! шо побила, шо поростікались. Мнж. 71.
Посадний, -а, -е. — батько. Посаженный отецъ на свадьбѣ. Посадним батьком на весілля закликаємо. К. ПС. 19.
Чиря, -ряти, с. Чиренокъ, птенецъ чирка. Вилітали пташата-чирята. Чуб. III. 110. І тілько край ставка оставсь табун утят. Чи крижні то були, чи то були чирята, — про те нам байдуже. Греб. 387.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПРЯТАННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.