Блудити, -джу, -диш, гл.
1) Блуждать; сбиваться съ пути. Не ходи, не блуди понад берегами. Ляше, он блудиш! — Єднаково їздити. Ми блудили цілий ліс.
2) Заблуждаться, ошибаться. Ой блудиш, зле судиш, ляшеньку любий, тримаю, ховаю для тебе шлюби.
3) — словами. Говорить, не сознавая что; бредить. Ой ти, дівчинонько, ти словами блудиш, ти сама знаєш, кого вірно любиш. Як блудить словами хворий, то знак тому, що вмре.
Жлукті́йка, -ки, ж. Пьющая съ жадностью.
Залива́ння, -ня, с. Заливаніе.
Зве́рхність, -ности, ж. 1) Верховность. Гаряча моя прихильність до них давала мені право їм дорекати і присвоювати собі ніби якусь над ними зверхність.
Звоно́к, -нка́, м. 1) = звоник. 2) Раст. Campanula persicifolia.
Коненько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Латянка, -ки, ж. Одежда съ заплатами. У нас світилка-панянка, у неї сорочка латянка, буяри крали, латали і в світилки прибрали.
Судник, -ка, м.
1) Посудникъ, полка, шкафъ для посуды, буфетъ. Прийди, прийди, паскуднику, лежить сухарь на суднику.
2) Полка для образовъ. Ум. судничок.
Танцюра, -ри, об. Танцоръ, танцорка. Співак, танцюра на всі руки.
Ухідчини, -чин, ж. Пирушка на новосельи, новоселье.