Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спосібно

Спосібно нар. 1) Пригодно, нужно. 2) Удобно. Возом спосібніш їхати, ніж дрогами. Міусск. окр. Куди йому спосібно йти. Шух. І. 79.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОСІБНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОСІБНО"
Виплигом нар. Подпрыгивая, проворно (идти). Як наїсися сала, то так виплигом і підеш. Харьк. г.
Вівчий, -а, -е. Овечій. Вх. Лем. 425.
Ґерлак, -ка́, м. Овца, зачахнувшая отъ болѣзни. Ананьев. у.
Дрівітня, дрівотня, дрі́вутня, -ні, ж. Бревно, на которомъ рубятъ дрова, а также и мѣсто, гдѣ оно находится. Хлопці щось робили та й покинули сокиру, устромивши у дрівотню. Кост. (О. 1862. VI. 46). На дрівітні дров ні поліна. ЗОЮР. І. 220. А турки, що тріски на дрівітні, валяються кучами. ЗОЮР. L 291. Чи пересуне що, чи переложить, а сама зирк із комори на дрівотню. Кв. II. 160.
Заши́ти, -ся. Cм. зашивати, -ся.
Здихну́ти Cм. здихати 1.
Полигатися 2, -гаюся, -єшся, гл. Потащиться, отправиться. Поли́галась і я у Київ. Зміев. в.
Послюсарювати, -рюю, -єш, гл. Побыть слесаремъ.
Псярник, -ка, м. 1) = псяр. Желех. 2) Раст. = молочай, Euphorbia. Вх. Пч. І. 10.
Талування, -ня, с. 1) Топтаніе, вытаптываніе. Шейк. 2) = нехтування.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОСІБНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.