спокійно
Спокійно нар. Спокойно. Ум. спокійненько, спокійне́сенько. Він спокійненько собі й каже.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 183.
Том 4, ст. 183.