Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спожиття

Спожиття, -тя, с. Потребленіе, употребленіе. Коли що й робиться, то видно, що не для свого спожиття, не для себе, а так, по звичаю, — аби робити. МВ. (О. 1862. І. 98).  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЖИТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЖИТТЯ"
Варянка, -ки, ж. Родъ кушанья, свареннаго изъ капусты, капустной жижи. Вх. Лем. 395. Вх. Уг. 229.
Випідпідьомкатися, -каюся, -єшся, гл. О перепелкѣ: научиться хорошо кричать. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Наша перепеличка, мала-невеличка під полукіпком випідпідьомкалась. Грин. І. 238.
Дубрі́вка, -ки, ж. Ум. отъ дуброва.
Ло́скіт, -коту, м. Щекотаніе, щекотка.
Мере́жати, -жаю, -єш, гл. 1) Дѣлать ажурные узоры. Ой стрічечка до стрічечки, мережаю три ніченьки, мережаю, вишиваю. Шевч. 375. 2) Украшать рѣзьбой деревянныя вещи. 3) Исписывать, испещрять. І довелося знов мені на старість з віршами ховатись, мережать книжечки. Шевч. 376.
Моца́рь, -ря́, м. Силачъ. Сідлай мі коня, того моцаря. Kolb. І. 101.
Поперекаламучувати, -чую, -єш, гл. Помутить, возмутить (во множествѣ).
Потьохкати, -каю, -єш, гл.1) Побиться нѣкоторое время (о сердцѣ): 2) Пощелкать (о соловьѣ).
Широкоустий, -а, -е. Съ широкимъ, большимъ ртомъ. Летіла пташка широкоуста. Грин. І. 249.
Шовківка, -ки, ж. Шелковая шапка. Чуб. IV. 195.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОЖИТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.