Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спожиття

Спожиття, -тя, с. Потребленіе, употребленіе. Коли що й робиться, то видно, що не для свого спожиття, не для себе, а так, по звичаю, — аби робити. МВ. (О. 1862. І. 98).  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЖИТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЖИТТЯ"
Голендерський, -а, -е. Голландскій.
Кіснота, -ти, ж. = тіснота. На пороні й ломка зробиться через те, що кіснота. Каневск. у.
Кусчик, -ка, м. Ум. отъ кус. Употребляется въ значеніи: немного. Вх. Зн. 31. Кусь! меж. Восклицаніе, натравливающее собакъ. Cм. кусати.
Меру́щий, -а, -е. Умирающій. Бжоли (сняться)... проти мерущого. Мнж. 161.
Непорядний, -а, -е. Безпорядочный. Всі вони, сі нехворощане, якісь завзяті та непорядні. Скотину б'ють, не доглядають зімою. Г. Барв. 154.
Повимантачувати, -чую, -єш, гл. = повидурювати.
Понагачувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и нагатити, но во множествѣ.
Прозиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прозватися, -звуся, -звешся, гл. Называться, назваться. Стара прозивається Терпилиха Горпина, а дочка Наталка. Котл. Н. П. 390. Ой був в Січі старий козак, прозивався Чалий. О. 1862. IX. І. (Н. п.).
Роспиток, -тку, м. Разспросъ. Наум пристав до його з роспитками. Кн. І. 94. Без роспитку. Безъ разспросовъ. Черк. у.
Хус, -са, м. = хвус. Ото геть увесь лій вигорів у каганці, — зістався самий хус.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОЖИТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.