Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сповіщати

Сповіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. сповісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Извѣщать, извѣстить, увѣдомлять, увѣдомить. Я один утік і прибіг тебе сповістити. К. Іов. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВІЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВІЩАТИ"
Бучулька, -ки, ж. Ум. отъ бучуля.
Луски́рь, -ря́, м. Родъ рыбы.
Мовчазли́вий, -а, -е. ́ = мовчазний.
Огинатися, -на́юся, -єшся, гл. Уклоняться, отвиливать. Він де кого підмовляв до себе переїздити, так усе огинаються. Харьк. г.
Перескочити Cм. перескакувати.
Проявити, -ся. Cм. проявляти, -ся.  
Ріп'як, -ка, м. Раст. Carduus nutans L. ЗЮЗО. І. 115.
Рукодаїни, -їн, ж. мн. = заручини. Чуб. IV. 65.
Сеймовий, -а, -е. Относящійся къ сейму.
Титулувати, -лую, -єш, гл. Титуловать, называть по титулу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОВІЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.