Виковувати, -вую, -єш, сов. в. викувати, -кую, -єш, гл. Выковывать, выковать. З того заліза він викував плуга. Чого Бог не дасть, того і коваль не викує. 2) Кричать, прокричать (о кукушкѣ). Що викувала вже зозуля, — проживай, а більше — шкода у що й бажаєш.
Галасати, -саю, -єш, гл. = галасувати. Еней на старших галасає. Дяки гарненько галасали.
Замня́ти, -мну́, -не́ш и пр. гл. = зам'яти и пр.
Запри́дух, -ху, м. Очень крѣпкая водка.
Лися́к, -ка, м. = лисак.
Мокрі́сінько нар. Совершенно мокро.
Послуговувати, -вую, -єш, гл. Служить, услуживать, прислуживать. Теща Симонова послуговувала їм.
Праск! меж. для выраженія звука выстрѣла.
П'яла. Cм. п'їла.
Ухопити, -плю, -пиш, гл. Схватить. Кінву-чвертівку в руки вхопи, та в льох убіжи, та вісім бочок мини, а з дев'ятої поганого пива наточи. Ухопили батька, як чорт грішну душу. Ухопила його за серце тая чудовная краса.. ухопив за чесну гриву — схватилъ за волосы. — як собака обме́тиці, — шилом па́токи. Потерпѣлъ неудачу. одними рука́ми не вхоплю. Не въ состояніи всего сама сдѣлать. вхопити тропи. Попасть на надлежащую, дорогу, а переносно — найтись какъ поступить, собразить; оріентироваться. Не вхопиш тропи, куди йти. От доля! ніяк не вхоплю тропи. Воно б то й гаразд, та не вхопили тропи, як і що треба. Якими ж шляхами й куди мандрувати, щоб не вхопив Процько тропи доганяти?
