Бгайниця, -ці, ж. Женщина, дѣлающая изъ тѣста свадебные хлѣбы. Cм. бгати.
Верета, -ти, ж.
1) Дерюга.
2) Родъ шерстяныхъ разноцвѣтныхъ ковриковъ, которыми застилаютъ лавки, а иногда и столъ. Дайте ж нам і постілку та й писані верети.
3) Множество, куча. Верета горобців у просі. Ум. беретка.
Гуну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дунуть, загудѣть, зашумѣть, крикнуть. Як гуне, — такий вітер! Він разом як гуне! 2) Кинуть, броситься. Гунем огулом на врага. Собаки так і гунули, та вп'ять назад.
Дій IІ, до́ю, м. Доеніе, удой. Чи буде ж у нас корова добра, як запрягять її? От німець держе корову для дою тіки, то й добра буде.
Намалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. 1) Написать (красками), нарисовать. Твоє біле личко да й намалювать. гарний, як намальований. Очень красивъ. ходить було, як намальована. Очень хорошо одѣвается. 2) Изобразить картину въ словахъ. Та ба! не всякий так змудрує, як сам Вергілій намалює.
Обертак, -ка, м. = обертас 2.
Перем'яшкурити, -рю, -риш, гл. Перемять.
Розлогий, -а, -е. 1) Просторный, широкій. Од Дударів до Чернишів дорога розлога.
2) О рвѣ, рѣкѣ: съ отлогими берегами.
3) Раскидистый (о деревьяхъ).
4) О рогахъ: расходящійся въ разныя стороны.
Урядників, -кова, -ве Принадлежащій чиновнику.
Хрестовиння, -ня, с. Накрестъ положенныя и скрѣпленныя двѣ доски, два бревна и пр.
