Заважа́ти I, -жа́ю, -єш, сов. в. завадити, -джу, -диш, гл. 1) Препятствовать, мѣшать, помѣшать, быть помѣхой. Сей хміль мені не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Ет, геть звідце, не заважай, нема часу з тобою ту балакати! 2) Подѣйствовать дурно (на желудокъ). Поганому животові і пироги завадять. зава́дило. Затошнило. Мені з самого ранку завадило.
Костерява, -ви, ж. Раст. Festuca. — овеча. Festuca ovina.
Майсте́рно нар. Мастерски.
Мня́лиця Cм. м'ялиця.
Морови́й, -а́, -е́ Моровой. морова губка. Труть для удержанія кровотеченія.
Несподівано нар. Неожиданно; нечаянно.
Побгатися, -бгаюся, -єшся, гл. Сложиться складками, скомкаться. Погано ти одежу поскладала, бач, як усе побгалося.
Пшенишнище, -ща, с. = пшеничище.
Руснак, русняк, -ка, м. = русин.
Тямитися, -млюся, -мишся, гл. Помнить, сознавать себя. Ой як нап'ється, то й не тямиться. Та і всі письменні, — нехай вони собі тямляться! — т. е. ну ихъ, пропади они!
