Дворо́чок, -чка, м. Ум. отъ двір.
Засмерді́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Завонять. В повітрі засмердім смалятиною.
Кабалка, -ки
Коханка, -ки, ж.
1) Возлюбленная, любовница. Коханко ти моя! Викохав же я тебе не для кого, для себе.
2) Взлелѣянная, нѣженка, воспитанная въ роскоши. Ой ну люлі-люлі, а коткові дулі, а дитинці калачі... Нашій дитинці коханці. Мали вони дочку і вона була в їх така коханка, що виросла, вже пора й сватать, а вона не вміла діла робить. Ум. коханочка. Вийди, серце-коханочко! Всі дівочки-коханочки до церковці йдуть.
Мі́тити, -чу, -тиш, гл. Намѣчать, мѣтить.
Мочари́стий, -а, -е. = мочаруватий.
Нажина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. нажа́ти, -жну, -не́ш, гл. Нажинать, нажать. Поміг Бог нажати сніп; коли б Бог поміг нажати сто кіп.
Нежить, -ті, ж. = нежид. Після кішка як нап'єшся, — буде нежить. Напала мене нежить.
Скуса, -си, ж. Коклюшъ.
Чертина, -ни, ж. = очеретина. Ум. черти́нка.
