Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смутно

Смутно нар. Грустно, печально. В труби та в жоломійки смутно-жалібно вигравають. ЗОЮР. І. 120. смутно себе ма́ти. Быть грустнымъ, печальнымъ, грустить, печалиться. Там сидить ясний соколонько, смутно має, жалібненько квилить-проквиляє. ЗОЮР. І. 28. Козаки теє зачували, смутно себе мали, тяжко здихали. Макс. Ум. смутненько, смутнесенько. Було смутнесенько небозі. Греб. 320.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМУТНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМУТНО"
Безвікий, -а, -е. О сосудѣ: безъ крышки. Безвіка бодня.
Жучи́ще, -ща, м. Ув. отъ жук.
За́біч Ii нар. Въ сторону, въ сторонѣ, стороною. Нашого хутора не зачепила буря, пішла мимо, наш зостався забоч. Новомоск. у.
Миша́р, -ря́, м. Мѣсто заросшее сорной травой.
На́ковань, -ні, ж. Маленькая наковальня. Вх. Зн. 39.
Облогувати, -гую, -єш, гл. О полѣ: лежать невоздѣланнымъ. Трете літо вже оці дві десятині облогують. Харьк.
Перепрядки, -ків, м. мн. Шерсть, оставшаяся послѣ того, какъ изъ нея при пряденіи выберутъ длинныя волокна. Лохв. у.
Понизати, -жу, -жеш, гл. Нанизать (во множествѣ). Чи зумієш ти намисто понизати? Харьк. у.
Посердитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Посердиться. 2) Поссориться. ЗОЮР. II. 49. Розділивши батьківське добро, обидві сестри посердились. Левиц. Пов. 87.
Пти Въ выраженіи: на пти. — На що се? — На пти: щоб дивувались такі дурні, як ти! Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМУТНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.