Білуватися, -луюся, -єшся, гл. Принаряжаться, прихорашиваться. Вийду в чорному — скажуть: лінується; вийду в білому — скажуть: білується, за своїм милим ні кришки не журиться.
Вершляг, -га, м. Молоть. (Коваль) і каже: Ну, я нагрію кліщі, а ти бери вершляг. Вершляг хоч шклянку розбиває, та штуку з криці вигинає.
Гаць-го-га! меж. Восклицаніе, натравливающее собакъ, то же, что и кусі.
Допа́трати, -раю, -єш, гл. Окончить ощипывать птицу. Допатруй швиденько курчата.
Дубле́ний, -а, -е. 1) Вымоченный въ дубилі. О кожѣ: выдѣланный. 2) Одеревенѣлый, окоченѣлый. Один тільки мови між їми не вів, нікуди й не гляне, зовсім мов дублений. Не ворог, хто уже дублений, не супостат, чий труп нікчемний на полі без душі лежить.
Обхаючувати, -чую, -єш, сов. в. обханю́чити и обхаючити, -чу, -чиш, гл. Чисто прибирать, прибрать, привести въ пріятный видъ. Дівонько-голубонько, обчисть мене, обханюч мене. Яблуня каже: «обхаюч мене».
Полекшати, полекши́ти, полекшіння = полегшати, полегшити, полегшіння.
Поназдивитися, -влю́ся, -вишся, гл. Разсмотрѣть, увидѣть. Поживете, то поназдивитесь, що у нас робиться. Ож побачите! ож поназдивитесь!
Роздичавіти, -вію, -єш, гл. Одичать. І не здоровкається дитина — роздичавіла.
Хвацький, -а, -е. Молодецкій. Хвацьке запорожське військо викоренили.
