Голосниця, -ці, ж.
1) ? Я ж його (пристріт) викликаю.... з вух, з під вух, з голосниць, з під голосниць.
2) Вертикально стоящее бревно въ куполѣ гуцульской церкви.
Дебеле́нний, -а, -е. Огромный, массивный, громадный.
Католицтво, -ва, -е = кателицьтво.
Кохання, -ня, с.
1) Любовь, любовная страсть. Чи всім людям із кохання так ся діє? Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Минулося моє кохання, моє женихання.
2) Любимый предметъ; возлюбленный или возлюбленная. Кохання моє! така в мене думка, що я тобі світ зав'язав.
3) Воспитаніе, взлелѣиваніе, возрощеніе (дѣтей, животныхъ, растеній). Вони більш куповані, ніж із свого кохання. Ум. коханнячко. Ой жаль мені коханнячка, дівочого гуляннячка. Спасибі тобі та, мій батечку, за твоє коханнячко. То ж тобі, ненько, за твоє коханнячко, що мене викохала, як утя на воді, та людям — не собі.
Павич, -ча, м.
1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава.
2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ.
Печерувати, -ру́ю, -єш, гл. — раки. Ловить руками раковъ въ ихъ норкахъ.
Поміряти, -ряю, -єш, гл. Измѣрить. Та й малий же, каже, з біса; а ну я тебе поміряю. — ніжки, ручки дитині. При купаньѣ ребенка свести вмѣстѣ на моментъ правую ручку съ лѣвой ножкой, а лѣвую ручку съ правой ножкой. Навчаю, як і покупати... як ніжки, ручки поміряти, щоб і своїй дитині, бува, ніжок не звихнула.
Поприпікати, -ка́ю, -єш, гл. Прижечь (во множествѣ).
Слобідчина, -ни, ж. Ум. отъ слобода.
Царок, -рка, м. 1) Загороженное мѣсто подъ печью или подъ поло́м крестьянской хаты, гдѣ держатъ дом. птицу. 2) Вообще огороженное мѣсто, загородка, напр. для телятъ. Ум. царочок. Повний царочок білих курочок.
