Бліднути, -ну, -неш, гл. Блѣднѣть. Батько наче не добачав, як мати блідла, як Катря плакала. Зола то червоніла, то блідла.
Забива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, гл. 1) Забивать, забить, вбивать, вбить, вколачивать, вколотить. Греблі гатили, кілля забивали. . 2) Забивать, забить, заколачивать, заколотить. Забити дірку. 3) Ушибать, ушибить, зашибить. Впав та так забив коліно, що й ногою не поворухне. Не лізь на колодку, бо заб'єш головку. 4) Убивать, убить. Ой упала Бондарівна близько перелазу: забив, забив пан Каньовський з рушниці одразу. Я нікого не забив, бо сам душу маю. 5) Забивать, забить, запугивать, запугать. Так забили бідну дитину, що вона вже всього боїться. 6) О запахѣ: заглушать, заглушить. Пижмо хоць едло, та усі зілля забиває. 7) Объ огнѣ: тушить, затушить. Чабани забивають огонь свитами. 8) Только сов. в. О поклонахъ: положить. Забий десять поклонів. 9) — ба́ки. Заговорить, сбить съ толку. Не забивай баки! Він йому ні в чому не повірить і баки йому заб'є. 10) — в кайда́ни, в коло́дку, в ди́би, в скрепи́цю. Заковывать, заковать въ кандалы, въ оковы. Взяли його в неволеньку, забили в кайдани. Да узяли Харька, да узяли батька, да забили в колоду. Забили їх у диби. І вдовиченка-ледащицю забили в скрепицю та й повели до прийому. 11) — доро́гу, шлях. Заносить, занести снѣгомъ. Гудили дорогу, забиту та занесену снігом. 12) — па́мороки. Cм. Памороки.
Костричитися, -чуся, -чишся, гл. Хорохориться, ерошиться. Блоха усе костричиться.
Обіжати, -жаю, -єш, сов. в. обідити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Старший брат обіжає меншого. Обідив я тебе бідненьку вчора.
Посадити, -джу́, -диш, гл.
1) Посадить. Козаченька молодого на ослінці посажу. Насип же, матінко, високу могилу, посади, матінко, червону калину.
2) Засадить. А ми гори посадимо собі виноградом.
3) Истратить попусту. Коли яка копійка йому трапиться, він у тій беседі її й посадить.
4) — на лід. Поставить въ затрудненіе.
Поташня, -ні, ж. Поташенный заводъ.
Ржати, ржу, ржеш, гл. Ржать. Коники ржали його везучи.
Солонина, -ни, ж.
1) Солонина. Не буде з пса солонини.
2) Свиное сало. Намащуся я солониною, скочу до хлопців скалубиною. Ум. солонинка, солони́ночка.
Цюркотати, -кочу, -чеш и цюркотіти, -кочу, -тиш, гл. = дзюркотати. Дощ цюркотиш.
Чіп I, чопа, м. 1) Деревянная затычка у бочки. Узялась за чіп, щоб одіткнуть. П'яний, як чіп. ходити до чопа. Пьянствовать, ходить въ кабакъ. 2) Стержень, на которомъ что либо ходить, качается или вращается (въ видѣ колышка, винта и пр.) — является частью многихъ машинъ и снарядовъ, напр. винтъ, соединяющій половинки ножницъ. Также часть: верклюга, верстату, курительной трубки (металлическая крышка ходить на немъ), п'їл (Cм. п'їла). 3) Колышекъ въ сновалкѣ. Cм. снувавка. 4) Колышекъ, зубъ (желѣзный) въ боронѣ. 5) Шипъ въ столбѣ для связи съ другимъ бревномъ. 6) Желѣзный шипъ на мельничномъ валу. 7) Рыба: Aspro Zingel. Ум. чіпо́к, чіпо́чок, чо́пик, чопе́ць. В ба рилочку два напиточки, нема чіпочка, нема дірочки.